Оцінка рухомого майна

Оцінка рухомого майна - це діяльність із визначення ринкової вартості широкого спектру обладнання та машин, транспортної техніки, верстатів, приладів, комп'ютерів, автомобілів, технологічних комплексів, потокових ліній силових агрегатів, оргтехніки, меблів, офісного обладнання, побутових предметів і інших об'єктів.

Для того, щоб той чи інший предмет був віднесений до рухомого майна, він повинен відповідати двом основним критеріям:

• він не повинен мати міцного зв'язку з землею (матеріальний критерій);
• він не повинен бути віднесений законом до нерухомості, а перенесення цієї речі не може спричинити збитку, невідповідного для її призначення (юридичний критерій).

Таким чином, до категорії рухомого майна відноситься широкий спектр об'єктів.

При оцінці рухомого майна оцінювач застосовує або обґрунтовує відмову від застосування трьох підходів: ринковий, дохідний або витратний. Вибір підходу обумовлюється характеристиками майна, а також ситуацією і цілями, поставленими перед оцінювачем.

Найчастіше оцінка рухомого майна являє собою частину оцінки більшого об'єкту власності (бізнесу, нерухомості). У цьому випадку важливо, чи є розглянуте рухоме майно функціональним активом бізнесу компанії, або ж повинен розглядатися як самостійний об'єкт оцінки. Відповідно до світової практики, рухомі активи прийнято розділяти на профільні та непрофільні. У деяких ситуаціях об'єкт, що номінально відноситься до категорії рухомого майна, повинен оцінюватися як частина нерухомості (якщо його зв'язок з об'єктом нерухомості міцний і переміщення або видалення даного рухомого майна спричинить значне зниження вартості нерухомості).